- усиновлений
- (всино́влений), -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до усиновити. || усино́влено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. усино́влені, -них, мн.Ті, кого усиновили.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
усиновлений
Смотреть что такое "усиновлений" в других словарях:
усиновлений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
всиновитель — всинови/телька, всинови/ти, всино/влений, всино/влення, всиновля/ння, всиновля/ти, всиновля/тися див. усиновлений, усиновлення і т. д … Український тлумачний словник
годіваниць — нця, ч. Лз. Усиновлений хлопчик … Словник лемківскої говірки
